Сьогодні свій день народження відзначає ветеран органів місцевого самоврядування з Подолівки Леонід МІЛЕНКО. На запитання про вік Леонід Іванович відповідає з усмішкою:
— Мені лише 27.
А якщо переставити цифри місцями, то стане зрозуміло, що іменинник зустрічає свою 72-гу весну.
Протягом багатьох скликань Леонід Іванович очолював Подолівську сільську раду. Він завжди користувався повагою та авторитетом серед односельців і виборців. Вийшовши на заслужений відпочинок, чоловік відійшов від громадських справ і присвятив себе заняттям, які приносять радість і душевний спокій.
— Сам не знаю, як воно сталося, але мене дуже захопило вишивання, — розповідає Леонід Іванович. — Скільки вже різних картин і рушників вишив — і для себе, і для рідних, і для друзів. А для онука навіть весільний рушник з традиційним українським орнаментом підготував. Удома на стіні вже ціла колекція моїх робіт.
Та останнім часом улюблене захоплення довелося відкласти.
— Зір уже не той. Розпочав вишивати ікону, але так і не завершив. Очам важко витримувати таке навантаження, — говорить чоловік.
Тож нині свій час він присвячує домашньому господарству: вирощує городину, доглядає пасіку, тримає птицю та іншу живність.
А найбільша радість і найвідповідальніше заняття для Леоніда Івановича — це правнук Андрійко. Хоч онук із родиною приїздить із Полтави нечасто, кожна така зустріч стає справжнім святом.
— Йому ще й півтора року немає. Говорить мало, зате такий жвавий, що тільки встигай дивитися, аби десь у шкоду не вскочив, — з теплотою розповідає прадідусь.
Саме сьогодні зранку онук привітав дідуся телефоном із днем народження. Почулося у слухавці й радісне белькотіння маленького Андрійка. І хоча зрозуміти його слова міг хіба що він сам, для іменинника вони стали найтеплішим подарунком та зігріли душу.
До привітань долучилися й «Вісті Барвінківщини». Побажали Леоніду Івановичу найголовнішого — миру, спокою та здоров’я.
— Усім нам потрібен мир. Це сьогодні найважливіше бажання для кожного, — каже він. — Стільки горя принесла війна, стільки життів забрала. Проходжу повз рідну школу в Подолівці — і серце стискається від болю. Руїни… А колись тут вирувало життя. І в Барвінковому душа болить від побаченого. Коли вперше побачив знищений ворожим обстрілом магазин «Барвінок», довго не міг оговтатися. Який був гарний супермаркет, і що від нього залишилося…
У свій день народження Леонід Іванович бажає всім читачам нашого медіа миру, якнайшвидшої Перемоги та відбудови всього, що зруйнувала війна.
Ірина Столбова
Фото Андрія Міленко
